Для перегляду Флеш-елементів, скачайте будь-ласка флеш плеєр!
Для перегляду Флеш-елементів, скачайте будь-ласка флеш плеєр!
Для перегляду Флеш-елементів, скачайте будь-ласка флеш плеєр!

Архів новин

Реклама

"НАШЕ ВЕСІЛЛЯ" > Категорії > Сім'я та родина > Рецепт справжнього українського весілля від гурту ТІК

Рецепт справжнього українського весілля від гурту ТІК

Які асоціації у вас викликає словосполучення «українське весілля»? Правильно! Це сила-силенна гостей за довгими столами із незліченною кількістю наїдків, велика кількість горілки чи самогону, веселі музики та забава аж до ранку, а то й не на один день.

Приблизно таку гулянку влаштував нещодавно лідер гурту ТІК Віктор Бронюк у рідному селі Соколова (Вінницька область), одружуючись на франківчанці Тетяні. Процес переходу від холостяцького стану до гордого звання одруженого мужчини відбувся у спортзалі сільської школи, який прикрасили рушниками та хустками. На подвір’ї змонтували спеціальну сцену, поставили віз із самогоном та діжкою квасу, і весілля вдалося на славу!

Розкажіть, будь ласка, Вашу історію знайомства. Скільки часу Ви зустрічалися до одруження?

Ми познайомились у травні минулого року. Якось до мене зателефонувала дівчина і сказала, що вона – організатор одного з наших концертів. Оскільки наш продюсер поїхав на відпочинок, я виконував обов’язки продюсера і тур-менеджера. Шостого травня ми приїхали до Івано-Франківська. Там нас зустріла дівчина з чарівною посмішкою, і я зрозумів, що саме її так часто бачив у своїх снах. Далі були нескінченні телефонні дзвінки і довгоочікувані короткі зустрічі. Так тривало майже півроку. Напередодні Нового року ми зрозуміли, що жити на відстані один від одного стало неможливим.   

Вікторе, як, де й коли Ви освідчилися Тетяні й запропонували одружитися?

Грудень в житті кожного артиста – це своєрідні жнива. Та навіть під час цього перенасиченого концертами періоду мене не покидала думка, щоб запропонувати Тетяні руку і серце. Отож, за день до Нового року я разом із своїми кумами, одягнувшись в костюм і краватку, приїхав до Тетяниних батьків просити дозволу на одруження. Всю дорогу кум готував вступну промову, але, зайшовши до помешкання, все забув. Незважаючи на це, нас добре прийняли, взяли хліб із наших рук і дали згоду на одруження.

Чому Ви вирішити організувати весілля саме в українському стилі, з вишиванками та народними обрядами?

Кожен, хто планує зараз своє весілля, хоче якось виділитись, зробити щось таке, чого ні в кого не було. У такій передвесільній метушні, надивившись американських кінофільмів, ми переважно забуваємо про свої, рідні українські традиції, які в нас дуже цікаві й колоритні.

Які саме обряди Ви включили в сценарій свого одруження?

Було все: і викуп нареченої, і зняття фати, і взування тещі в нові чоботи, і миття ніг у самогоні…

Страви на святковому столі теж були із національної кухні чи переважали сучасні весільні смаколики?

Усе, що було на святковому столі, було винятково українським. Кухарями були батьки та родичі.

Є величезна протидія всім весільним забобонам – це кохання. Воно сильніше за все…      (Це врізка? – Ігор)

Усі ми звикли, що люди шоу-бізнесу здебільшого влаштовують одруження за європейським зразком: одяг з найдорожчих світових колекцій, лімузин, звані гості… Опишіть ставлення Ваших друзів і колег до організації етновесілля?

Усі друзі позитивно сприйняли цю ідею. Багато хто взагалі вперше був на селі. Та майже 70% гостей прийшли у вишиванках, а ті, хто з певних причин не дотримався «дрес-коду», відчували своєрідний дискомфорт. Та це не перешкоджало святкувати на всі сто!

Хто з Вас за які обов’язки відповідав під час весільних приготувань (домовленості в РАЦСі, церкві, оренда залу (спортзалу у вашому випадку)?

У нас не було чітко розписаних повноважень, просто кожен виконував свою частину роботи щодо організації свята. 

Що саме з весільної метушні було найважчим, найскладнішим для кожного із Вас?

Було постійне відчуття, що чогось не встигли зробити.

Чи зважали Ви на якісь забобони (вибір рівної обручки для вдалого сімейного життя, одруження в певний день)?

Є величезна протидія всім весільним забобонам – це кохання. Воно сильніше за все…

Що для Вас уособлює таїнство вінчання?

Вінчання для нас – свідчення нашого союзу перед Богом, своєрідна основа, з якої будується сімейне життя.

Тетяно, чи важко було серед усього різноманіття суконь у весільних салонах вибрати саме ту, в якій Ви себе уявляли в день власного одруження?

Важко було дійти згоди щодо фасону й текстури. Це було пов’язано з тим, що основним дизайном і пошиттям займалися одні люди, а над самим оздобленням (орнаментом «Берегиня», який був символом оберегу на нашому весільному одязі) працювала інша дизайнерка… Оскільки все поєднати так і не вдалося, вирішили пошити дві окремі сукні. На офіційному святкуванні була класична біла, із вкрапленнями етноорнаменту на корсеті. А для вінчання повністю вишивала сукню Ярина Жук.

Запрошуючи гостей, Ви розсилали листівки, телефонували чи відвідували більшість особисто і запрошували за давнім українським звичаєм?

Бувало по-різному. Проте кожному запрошеному я вручав листівку, яку розробив сам.

Скільки гостей було на Вашому весіллі і хто це?

Точну кількість сказати важко, приблизно понад триста осіб. Це були родичі, друзі, знайомі.

Які подарунки виявилися найпотрібнішими (назвіть декілька найцікавіших)?

Найнеординарнішним подарунком, напевно, були антикварні оленячі роги, вивезені з Прусії під час Другої світової війни. Загалом дарували все: від килимків до побутової техніки. Хоча подарунки – це не головне. Для нас набагато важливішою була присутність цих людей на нашому святі.

Чому за тамаду Ви обрали Сергія Притулу?

Він нам у карти програв… Жарт. Просто ми досить давно знайомі і, порадившись, дійшли висновку, що краще «Сірого» ніхто не впорається із цим завданням.

У кого виникла ідея змонтувати з весільного відео кліп для пісні «Білі троянди»?

У будь-якому випадку на цю пісню треба було знімати відео. Ось ми й поєднали приємне з корисним. Раціонально використали  ресурси…

Як пройшов Ваш медовий місяць?

У нас поки що його не було. Щойно закінчили записувати альбом. Сподіваємося, трохи згодом вдасться виділити час для романтичного відпочинку.

Довідка від «Нашого ВЕСІЛЛЯ»:
2 червня 2005 року вважають днем народження групи ТІК.

Робоча назва була ТІК –  «Тверезість і культура». Прикольна назва і ніби зміст якийсь є.
2006 рік –  запис демо-версій трьох пісень: «Олені», «Сосюра» та «Вчителька».

27 травня 2008 року в київському клубі «Диктатор» ТІК презентував свій дебютний альбом «ЛІТЕРАDYРА», до якого увійшло 11 пісень та два бонусні відео.

25 вересня 2008 року  ТІК презентує широкому загалу свій другий альбом «тиХИЙ».

Леся КІЧУРА

Фото з сімейного архіву Бронюків

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
 

Назад